Тематичний пошук

Нотатник незгодного: антисистемні крики душ (1 і 2)…

Взяв і побіг, класна погода, зеленіє трава, дерева починають маскуватися в зелень, чути перші пахощі від квітучих абрикос, цвірінькають якісь пташки, лиса гора, купи сміття, пляшок, різного роду пласмас. Біжу і думаю. Думаю про всяке…

 Взяв і побіг, класна погода, зеленіє трава, дерева починають маскуватися в зелень, чути перші пахощі від квітучих абрикос, цвірінькають якісь пташки, лиса гора, купи сміття, пляшок, різного роду пласмас. Біжу і думаю. Думаю про всяке…
  Ну от згадалось як йшов я в свою "нору" із метро і теж про щось думав, а я ж сопливий і захотілось частину сомплів викинути кудись поміж численних пляшок, пласмас і бур"яну, що знаходились збоку дороги. Ну от витягнув я його огидного десь із глибин горла чи носа і розлучився з ним навіки, на зустріч йшов дядько із своїм сином. На мені була футболка із Шевченком і надпис "У своїй хаті…", дядько був схожий на старого металюгу, забагато на ньому татуювань, але справжній патріот. Він мене засоромив, зараз я б знайшов, що йому відповісти, але всеодно соромно. Дядько сказав :"Чого плюєш на свою землю?". Звичайно це поганий приклад і символічна неповага до своєї землі, але це аж ніяк їй не зашкодить, шкоди їй більше завдають пляшки від бухла та сміття, яке залишають різного роду недолюдки, а страшніша не символічна неповага, а наглий плювок це коли українська дівчина поруч із чужонародною зайдою-потенційним загарбником, ну не поруч, а заручена… Не виправдовуюсь перед дядьком, а дякую йому за науку, тому що знаю, що такий свої 5 копійок вставить і якій-небудь яничарці розкаже як треба бути :) ))
  Ще про багато, що думав, писати набридне, бо на біг мене пробило і бігав довго приблизно…десь пробіг близько 12 км. Хоів бігти ще, не хотів зупинятись, трохи почав розуміти Фореста Гампа коли він довго бігав. Думаю до ранку витримав би круги намотувати по лисій горі, хіба голова закрутилася б. Класно коли біжиш не тому, що знаєш-треба, а тому що пре, просто супер.
Повертаючись назад побачив "витвір мистецтва"-бігбогд з рекламою якогось бухла і надпис-"Для сильних духом".

  Ну після насолоди від бігу якесь мудило із тупої системи, яке спить і баче коли ми вже заллємось бухлом, вдавимось наркотиками, унюхаємось смердячим, забрудненим повітрям, щоб наш розум і не зміг противитись, щоб ми як слухняні домашні пси виляли хвостом і чекали коли "добрий тато" кине "кістку" у вигляді якогось яду від якого ми повинні бути залежні. Повинні бути бо їм так хочеться. Саме так, вони з успіхом матеріалізовують свої паскудні мрії.
  Наша верховна зрада прийняла закон, який буцімто поступово введе в дію заборону зовнішньої реклами тютюнових і алкогольних виробів. Чому поступова заборона? Чого ви чекаєте? Та знаємо чого ви чекаєте, не дочекаєтеся, вдавитесь!!! Хіба почнете пряму дію винищення нас. По іншому нічого у вас не вийде. Всіх не перетравите!
  Я чудово розумію, що зовсім без спиртного не можливо, але ж не в таких мірах.
Нешановні ненажерливі хробаки системи, антиукраїнські покидьки, припиніть заливати народ отрутою, ви як гниди-смокчите кров, але коли собака здихає і гнида не має можливості перескочити на іншу собаку то рано чи пізно теж помирає. Так от нешановні покидьки, ви дуже боляче кусаєте, не думайте, що ви смокчете кров непомітно, якщо ви думаєте, що нашому терпінню немає меж, то ви помиляєтесь так само як ляхи із жидами помилялись перед 1768 р. І якщо ті ваші яди для "сильних духом" то це виходить має бути крутий напій і я і тисячі побратимів вже зірвалися з місця і збиваючи нігті на ногах поперли купувати ваше гівно? Ви помиляєтесь!!!
  Ми відкрито і нагло ігноруємо ту гидоту бо сильні духом на таке не купляються. На такі бігборди водії взагалі уваги не звертають, ви, курва, як 25-й кадр впливаєте на підсвідомість, щось типу-"ну піди, напийся, нам до шмиги якої марки і чийого пойла ти нап"єшся, тільки пий та тухни…"
  І велика ганьба і електронний плювок в писок всім відомим діячам, за те, що рекламуєте різного роду яди. Я схиляю голову перед заслугами деяких, наприклад відомих спортсменів, але припиніть заробляти гроші на здоров"ї Нації беручи участь в рекламі отрут! Ну ви робите щось назразок: "торгувати наркотиками, щоб на зароблені гроші боротись із наркоманією". Прізвища тих відомих людей, якщо не припинять то назвемо і будемо шпарити "не злим тихим словом" кожного і окремо.
  Ще дуже поширена думка, яку відомо з яких причин нам нав"язують, ніби козаки були непроситними п"янюгами-брехня!!! Вживали не заперечую але у деякі свята і після походів. На території СІЧі теж було дуже сурово з п"янством.
 Можна було б продовжити про культуру вживання спиртного у козаків і взагалі у давні часи нашого народу на нашій землі, але про це в гугла багато є. Я про інше, нам вплітають брехню, щоб ми нормально і добре сприймали, що наш народ-народ п"яниць і обриганів. Тут ви, шановні "антиукраїнці" знову боляче кусаєте, за живе кусаєте! Просіть свого чорта, щоб ми ще трохи потерпіли, бо Бог вас не почує!
Ось що краще пити українцям, воно своє, рідне:

ВАРЕНУХА (варена, варьоха, запіканка) — безалкогольний або слабко-алкогольний напій. Готували узвар із сушених груш і слив, протягом ночі настоювали, відціджували, додавали червоний гострий перець (щоб забивало дух), м’яту, чебрець, материнку і, по можливості, заморські спеції — гвоздику, корицю, духмяний перець. Потім цю суміш парили з медом у печі й подавали у гарячому чи холодному вигляді. Дехто з заможних господарів додавав до варенухи трохи горілки. У XIX ст. горілки на урочистостях вживали мало і варенуха успішно її заміняла. Цей напій був у великій пошані і в запорозьких козаків. Варенуху подекуди й зараз готують на Середньому Подніпров’ї, Полтавщині, Слобожанщині.

КВАС. Улюбленими напоями на Україні здавна були різноманітні кваси: сирівець (хлібний квас), буряковий, фруктові, ягідні, виготовлені з соку дерев.

Буряковий квас готували у такий спосіб. З перемитих городніх червоних буряків зрізали верхню й нижню шкуринки, щільно складали у діжку, заливали сирою водою, додавали кілька житніх сухарів, пригнічували і залишали вкисати. Коли квас починав бродити, діжку ставили у прохолодне місце. Буряковий квас для пиття вживали нечасто, здебільшого він слугував основою, заправкою для борщів тощо. Це був сезонний напій: виготовляли його восени, після збирання городини, і прагнули зберегти до пізньої весни, до нового врожаю буряків.

У лісостепових районах України готували фруктові та ягідні кваси. Здебільшого для цього використовували дикі груші та яблука, терен. Плодам давали влежатись, потім їх декілька разів перемивали і щільно вкладали у діжку, яку вистилали житньою соломою. Груші-гнилички чи яблука-кислички заливали холодною водою й залишали на декілька тижнів у теплому приміщенні. Іноді для смаку вливали кілька ложок піспи (завареної, як кисіль, житньої муки). Коли квас укисав, діжку ставили у прохолодне місце. Вживали як квас, так і плоди.

У подібний спосіб готували й квас з ягід, здебільшого дикоростучих. Їх виготовляли переважно на Поліссі з калини, журавлини чи брусниці (калиновник, ягідник, брусничник).

Навесні, у період руху соків, збирали й пили свіжий березовий і кленовий сік, а також переробляли їх на квас. Зібраний у діжку сік заправляли калиною, брусницею чи журавлиною, додаючи медовий стільник або просто вощину. Іноді для смаку додавали підсмажені. Зерна ячмінного солоду, житні сухарі квас бродив протягом тижня, потім його ставили у льох, аби пригальмувати процес ферментації. Березовий квас готують і зараз.

Квас використовували для урочистих гостин, але здебільшого у повсякденному харчуванні. Буденність цієї страви добре підкреслена у приказці: Вчора квас, нині квас, нехай чорти мучають нас.

МЕД (медуха, квасний мед) — напій, широко вживаний ще з часів Київської Русі. Спершу виготовляли медову ситу, заправляли її запареними шишками хмелю та залишали у теплі на кілька днів, а то й тижнів. Готовий мед переціджували і вживали охолодженим. Залежно від терміну витримки меду був слабшим або міцнішим.

У середньовіччі жодна учта, жодне свято не обходилося без меду. Тільки у піст церква обмежувала споживання цього смачного напою. З плином років занепад бджільництва на Україні поступово спричинився до зменшення виробництва меду. Вже на початку XX ст. він став великою рідкістю на святковому столі селянина.

НАЛИВКИ — слабкоалкогольні напої домашнього приготування. Стиглі ягоди вишень, смородини, малини, аґрусу, чорниць, ожини, плоди сливи й терену всипали у сулії та присипали невеликою кількістю цукру. Ягоди пускали сік, цукор розчинявся і таким чином наливки виброджувалася у теплому світлому місці протягом двох-трьох тижнів. Потім її зливали, а ягоди йшли на пироги. Залежно від продукту наливки відповідно й називалися: вишнівка, смородинна, малинівка, слив’янка тощо.

Оскільки цукор заощаджували, бо він не вироблявся у власному господарстві, наливки готували невелику кількість і зберігали їх до якоїсь важливої оказії. Ці напої досить поширені і в наші дні.

НАСТОЙКИ. Для їх виготовлення брали переважно вишні або сливи, заливали двадцятиградусною горілкою й ставили у тепло для бродіння. Цей напій був значно міцніший за наливки, цінувався вище і виготовлявся головним чином у заможних селян або у поміщицьких господарствах. Настоювали горілку і на цілющих травах, корінні, після чого напій набував лікувальних властивостей. Іноді, щоб підсилити процес настоювання, у горщик вкладали коріння, трави й спеції, заліплювали тістом і ставили у теплу піч. Така настойка називалася запіканкою, запіканою. Наливки робили із звіробою, материнки, шавлії, деревію і т. ін.

Сучасна медицина, скориставшись із народного досвіду, також виготовляє традиційні лікувальні настойки: з нагідок (календули), валеріани тощо. Ягідні ж настойки зараз рідкі в ужитку.

ПИВО виготовляли з ячменю, хмелю й солоду, іноді з ячмінно-просяної суміші. У середні віки слов’яни широко споживали пиво. Але починаючи з XIX ст., з розвитком броварень та встановленням монополії на виробництво пива й горілки, пивоваріння у домашньому побуті поступово занепадає.

РЯЖАНКА (колотуха, колочена сметана, завдавана сметана, завдаванка, мачання, сирокваша, парушка). Молоко довго парили у печі — до золотавого кольору, охолоджували до кімнатної температури, заправляли ложкою-другою сметани або вершків, накривали і ставили у тепле місце зсідатися. Годин через 12 ряжанка була готова, тоді її знову охолоджували й уживали до вареників і млинців, оладок і коржів, їли з хлібом і пирогами на полуденок у неділю, а також у святкові дні. Ряжанка і сьогодні — один із найулюбленіших напоїв.

УЗВАР (звар, вар, киселиця, юшка, сливки) — один із найпоширеніших традиційних напоїв. Виготовлявся влітку із свіжих ягід; восени, взимку й навесні — з сушини. Сушені у печі, на сонці та у спеціальних печах (сушнях, лознях) вишні, сливи, груші, яблука (на півдні — абрикоси), чорниці, малину заливали окропом, парили у печі, настоювали, відціджували й споживали як відвар, так і гущу.

Готували узвар і на щодень (особливо у бідні на вітаміни весняні пісні дні), і для святкового столу. Робили його до різдвяної й хрещенської куті «до пари»: Кутя — на покуть, узвар — на базар. Узвар ставили у красивому полив’яному глечику на покуті разом з кутею, а поруч у миску накладали вийняті з відвару груші, сливи, яблука хвостиками догори, щоб їх було зручно брати. Щоб узвар був солодший, до нього додавали груші, іноді трохи меду.

Подібно до киселю та локшини узвар в деяких районах Східної та Центральної України використовують як «розхідну» страву.

ЧАЙ — порівняно недавній у традиційній українській кухні напій. Здавна замість чай пили заварені трави звіробою, материнки, чебрецю, м’яти, листя й цвіт суниці, пелюстки шипшини і троянди, липовий цвіт, свіжозрізані гілки вишні, малини, смородини, сливи. Їх вживали і як ліки. З другої половини XIX ст. з розвитком торгівлі споживання чай на Україні проникає і у селянський побут. Враховуючи запити селян, торгівці чай додавали до чайного листу січену м’яту, березові бруньки, знижуючи таким чином ціну чаю, але водночас і його якість. Протягом XX ст. чаювання дуже поширилося і у міському та сільському середовищі стало повсякденним явищем.

Тож, шановні побратими, пропоную для повного ігнору і нанесення фінансових збитків тим хто хоче заробляти на нашому здоров"ю і мріє про нашу залежність від пляшки, виготовляти домашні наливки ну і для особливих випадків оковиту. Наприклад козаки хоч і не пиячили в походах, але такі напої із собою брали — «для медичних потреб» . В якості лікувального засобу алкоголь має бактерицидні, тонізуючі, антиалергійні якості, до того ж він дуже калорійний. На основі горілки козаки готували різні рослинні настоянки для промивання свіжих та гнійних ран, компреси тощо; при застуді пили горілку з перцем або медом. Були й доволі екзотичні прийоми. Так, Д.Яворницький повідомляє, що «від лихоманки вони вживали горілку з попелом чи рушничним порохом, додаючи до чарки пінного вина півзаряду пороху»…

 

 

 Антисистемні крики душ – 2. Наболіле.

  До всіх замовників реклами тютюну/алкоголю, до всіх розповсюджувачів і продавців "легальних" і не легальних наркотиків, до всіх розкрадачів власності українського народу і до решти антиукраїнської наволочі.
 Ми не домашні пси і не збираємось перед вами виляти хвостом, ми дика для вас звірюка, і хоч зараз лише вишкірили зуби і гарчимо, то вважаю, що це природньо. Хижі тварини коли в оточенні то завжди так роблять, потім хватають за горлянку, навіть якщо й зловлять то одомашнити не вдасця, бо вони знають, що таке воля і ніколи не проміняють її на золоту клітку і миску з помиями. Ми як і вони обираємо:
"ВОЛЯ АБО СМЕРТЬ!!!" 
 А
ми, це поки крикуни, але й дії теж з нашого боку присутні, ну може на даному етапі вони не такі радикальні як їхні, їх кувів, як гнид-багато, але ми теж вміємо мрії матеріалізовувати, з часом на дуст грошей назбираємо і почнемо цих вошей травити.
  Ми це українці, які бачать не кольорові маски системи і миленькі писки модераторів цієї прибацаної матриці, ми бачимо справжні їхні потворні пики і не гламурну реальність, мені до шмиги, якщо хтось називатиме психом, параноїком і щось таке. В радянські часи таких параноїків спочатку розстрілювали, а потім ніби стали демократичніше і їх почали "лікувати" в психушках. Зараз набагато простіше керувати такими "антисистемними психами", все вирішують ЗМІ і бабло.
  Нам "невгамовним крикунам" навіть цукерочки кидають, щоб трохи тихше репетували, ну от кричали всі про мову і її занедбаність-ну нате вам фільми українською, але цікаво кого вони українізовувати зібрались? З таким розвитком подій через певний відрізок часу їм доведеться українізовувати китайців, негрів, арабів і ще всіх тих хто сюди приїде.
  В 2005 році прийняли закон про заборону вільного продажу лікарських препаратів із вмістом наркотичних речовин, ну той що? Як продавали так і продають, а по "ящику" замість фільму "Реквієм за мрією" і такого типу фільмів після 22-ї години нагло починають крутить порнуху і фільми про гіганських комах, хробаків і гуманоїдів, які нас постійно знищують, добре, що хоч люди їх в кінці перемагають. Доречі дуже класний фільм, точніше багатосерійний документальний фільм "Невідома Україна" один із "українських" каналів показував у 2006 році, в ночі десь приблизно о 3-й чи 4-й годині. Це вони порнухою і різною бридотою, але вже дякувати українізованою, виховують з підростаючої молоді патріотів-українців.
Потім дуже цікаво хто розкуповує квартири в елітних районах, яких останнім часом все більше і більше.

   Там будуть жити українці???
Системним жлобам вигідно, щоб ми або потруїлись тими ядами (алкоголь, наркотики, тютюн, генетично "мудифіковані" продукти), або якщо не це то так вже ж і заманюють за кордон, так вже ж розмальовують те закордонне життя ну просто там молочні ріки і медові береги, та й натякають яка ж у нас тут помийна яма, ну люди їдуть, бо дійсно заробити собі на житло можливо хіба за все життя, навіть якщо робота грошовита знайдеться, так кредит за те житло довго і нудно виплачувати, може хоч хтось мені пояснить, нарешті чому кредити на житло в Європі і Америці 2-5 % , а внас від 10-ти???
  А як же ж впевнено вони нас українців дроблять і розорганізовують, що часом здається, що навіть "300 спартанців" не знайдеться, щоб вирішити спільну для всіх справу. Ну то нічого можна брати приклад з американського героя-Мервіна Хімеєра. Такі на своїх "бойових ескаваторах" за трьохсот справляться, вічна слава герою!  (див:
http://observer.sd.org.ua/news.php?id=13057)

  Але якщо в нас такі почнуть з"являтися то не хотілося, щоб вони життя кінчали самогубством. Навіщо? Можна після в"язниці ще раз спробувати на ескаваторі "покататися".
  Ну і на остаток-бігборд із рекламою жіночих цигарок із надписом "Твій модний аксесуар"  просто шедевр чортячого мистецтва, якось сфоткаю, покажу, але вже на наступному тижні, набридло примерзати біля інтернету, піду малювати креслення бойових ескаваторів, копати окопи, мотати катушки дроту для зв"язку, качати м"язи ну і вчитися і читати корисну літературу.

  Низький уклін перед всіма борцями з антиукраїнською системою !!!

Ройовий Нахтіґаль (студ.ком)

http://maschtalir.livejournal.com/14836.html

Читайте також:

Leave a Reply

 

 

 

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>